Зарплата зросте на 300%: в Україні запускають проєктну аспірантуру з новим фінансуванням

Фото: В Україні з’явиться проєктна аспірантура (Getty Images) Автор: Тетяна Веремєєва

В Україні запровадять нову експериментальну модель підготовки докторів філософії – проєктну аспірантуру, у межах якої дисертаційні дослідження виконуватимуться як окремі конкурсні наукові проєкти з повноцінним фінансуванням.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство освіти і науки України.

Читайте також: В Україні у п’ять разів збільшили гранти для молодих учених: хто і скільки отримає

У чому суть нового підходу

Проєктна аспірантура передбачає зміну самої логіки підготовки PhD. Замість формального навчання з обмеженими ресурсами здобувачі виконуватимуть окремі наукові проєкти, які:

• відбиратимуться на конкурсній основі;
• матимуть чіткі цілі, строки та очікувані результати;
• відповідатимуть пріоритетам державної політики, потребам економіки, безпеки та оборони;
• стануть основою для написання й захисту дисертації.

Фінансуватиметься не сам статус аспіранта, а конкретний PhD-проєкт із визначеним кошторисом і вимогами до результатів.

Скільки триватиме експеримент і кого він охопить

Експериментальний проєкт триватиме два роки з можливістю продовження. Його пілотний масштаб – до 100 PhD-проєктів і 100 аспірантів у галузі знань “Природничі науки, математика та статистика”. Такий обсяг має дати змогу оцінити ефективність моделі перед можливим розширенням на інші галузі.

Участь у проєкті є добровільною для закладів вищої освіти та наукових установ, віднесених за державною атестацією до груп А і Б.

Фінансування і зарплати

Фінансування здійснюватиметься за проєктним принципом у межах бюджетних коштів та інших дозволених джерел, зокрема міжнародної допомоги. Передбачене покриття витрат на:

• оплату праці здобувача та наукового керівника;
• матеріали, обладнання й послуги;
• використання дослідницької інфраструктури.

Ключова новація – оплата праці PhD-здобувача зросте на 300%. Граничний посадовий оклад встановлюватимуть у потрійному розмірі окладу молодшого наукового співробітника. Також повертається оплата праці наукових керівників, що має підвищити якість супроводу досліджень.

Як відбиратимуть PhD-проєкти

Добір відбуватиметься через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS. Заявки подаватимуть спільно здобувач і науковий керівник.

Під час конкурсу оцінюватимуть:

• наукову новизну;
• практичну та суспільну значущість результатів;
• відповідність пріоритетам розвитку науки й інновацій;
• реалістичність плану та обґрунтованість бюджету.

Пріоритет надаватимуть STEM-проєктам, зокрема тим, що відповідають Стратегії цифрового розвитку інновацій до 2030 року.

Коли старт

Прийом заявок на участь в експерименті планують у березні 2026 року, а початок підготовки здобувачів у проєктній аспірантурі – у липні 2026 року.

Після завершення експерименту МОН подасть уряду звіт і пропозиції щодо змін до законодавства з урахуванням отриманих результатів.

Джерело інформації: РБК Україна