Ілюзія тиші. Як Путін раніше обдурив Трампа з енергетичним перемир’ям і чи можливе воно зараз

15 Вер 2026

Фото: Володимир Путін і Дональд Трамп (Getty Images) Не витрачай час на шум! Читай тільки суть з РБК-Україна у Google

Президент США Дональд Трамп повідомив, що Україна та Росія нібито погодилися утриматися від взаємних атак на енергетичну інфраструктуру. Така заява явно є передчасною, але дозволяє відновити переговорний процес.

Чому Трамп знову педалює цю ідею і які шанси у неї бути втіленою у життя – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Головне:

Мета Трампа: президенту США потрібне зниження цін на пальне перед виборами до Конгресу в листопаді.
Позиція України: Київ готовий до деескалації і пропонує ширше перемир’я. Деталі президент Зеленський планує обговорити під час особистої зустрічі з Трампом.
Дилема Кремля: зростання збитків від атак на НПЗ штовхає РФ до перемир’я, однак прагнення Путіна використати фактор зими для тиску на Київ поки що переважує.
Ризики домовленостей: попередній досвід доводить, що Москва сприймає будь-яку паузу лише як тактичний маневр для накопичення ракет і відновлення НПЗ.

Мотиви Трампа

За даними Financial Times, своєю заявою про енергетичне перемир’я Росії з Україною Трамп прагне продемонструвати американській громадськості, невдоволеній високими цінами на пальне, що він намагається домогтися їх зниження. Ціни різко поповзли вгору на тлі чергового загострення між США та Іраном в Ормузькій протоці.

Це вагомий чинник, який може вплинути на результати проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться в листопаді цього року.

Тому спочатку міністр фінансів США Скотт Бессент, а потім і сам Трамп закликали президента Зеленського припинити удари по об’єктах виробництва дизелю в Росії. За його словами, атаки України спричиняють дефіцит пального.

Залежність цін у США від ситуації в Росії неочевидна і є радше ілюзорною, каже в коментарі РБК-Україна асоційований експерт аналітичного центру “Обʼєднана Україна” Іван Ус. Але важливо, як вона впливає на дії Трампа.

“Україна, безумовно, дала сигнал: слухайте, якщо ви вважаєте, що це через наші удари, то, може, ви і на Росію натиснете, щоб обидві сторони погодились на енергетичне перемир’я. І фактично зараз, як на мене, Дональд Трамп написав цю заяву, тому що цю тему розкрутили в США”, – каже Іван Ус.

Читайте також: Зеленський хоче конкретики від Трампа щодо перемир’я з РФ

Оцінюючи заяву Трампа, поінформований співрозмовник РБК-Україна у владі припустив, що вона може бути спробою поставити обидві сторони перед фактом. Та якими б не були мотиви президента США, головне – їх практичне втілення.

Позиція України

Перші обережні натяки на можливе енергетичне перемир’я з’явилися в ході візиту до Києва та Москви емісарів Трампа – Джареда Кушнера та Стівена Віткоффа.

Як повідомило інформоване джерело РБК-Україна, тепер Путіна оточують не лише “яструби”, що підштовхують його до продовження війни проти України. Зокрема, американці, спецпредставник Кирило Дмитрієв та помічник глави Кремля Юрій Ушаков відкрили для диктатора можливість дипломатії – і це є головним результатом цього раунду переговорів.

Україна попередньо готова до такого кроку і навіть готова розширити перелік цілей, по яких сторони мають не бити. Президент Зеленський у вечірньому зверненні повідомив, що Україна запропонувала домовленість із РФ, яка зупинить знищення критичної інфраструктури.

“Продовольство, енергетика та інші елементи базового гарантування життя повинні бути під захистом, і російські удари направлені передусім проти цього”, – уточнив він.

Тож детальніше обговорити концепт перемир’я Зеленський планує наступного тижня під час поїздки в Нью-Йорк на Генасамблею ООН.

Позиція Кремля

Офіційні коментарі Кремля щодо перемир’я залишаються розмитими. Речник Путіна Дмитро Пєсков 15 вересня заявив, що Москва “вітає заклики до України припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі”.

Разом з тим, він відмовився відповідати на запитання, чи готова РФ відмовитися від ударів по українській економічній інфраструктурі, якщо Київ виконає вимогу Трампа.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров повідомив, що Росія готова до проведення нового раунду переговорів. За його словами, Москві “є що сказати” і вона нібито ніколи не відмовлялась від діалогу.

Низка співрозмовників Financial Times, знайомих з позицією Кремля, сказали, що Путін не хоче укладати угоду до зими. Причина в тому, що, на думку диктатора, атаки Росії по енергетичній інфраструктурі України можуть посилити тиск на Київ з метою змусити Україну піти на поступки в подальших переговорах.

Разом з тим економічні чинники також залишаються також важливими. Причому для Кремля тут є і плюси, і мінуси.

“Якщо високі ціни на нафту – це не те, що потрібно Трампу, то, за іронією, Росії це якраз потрібно. Вони більше на цьому заробляють”, – зазначає Іван Ус.

З іншого боку, у Росії є певні мотиви піти на перемир’я. Влітку Україна провела серію успішних атак на ключовий маркетплейс Росії Wildberries, але ще важливіше – продовжуються атаки на російські НПЗ. Вони, своєю чергою, можуть зупинитися у випадку енергетичного перемир’я.

“Росія виробляє зараз пального 70% від потреби внутрішнього споживання. Їм треба 30% десь знайти. Десь – це Казахстан, Білорусь, Китай, Індія, Марокко, Південна Корея. Тобто ми маємо багато постачальників, але якщо раніше Росія заробляла на пальному гроші, то зараз вона витрачає”, – підкреслює Ус.

Додатковим, але не головним чинником для Росії є законопроєкт Грема-Блюменталя у Конгресі США, який відкриває додаткові перспективи для Вашингтона тиснути на Москву. Документ можуть проголосувати вже цього тижня.

Читайте також: “Пекельні санкції” Грема. Чи будуть США посилювати тиск на російську нафту

(Не)вивчені уроки

У будь-якому разі до будь-яких домовленостей з Москвою потрібно ставитися з осторогою. Показовим прикладом того, як у Кремлі ставляться до спроб припинення вогню, є “енергетичне перемир’я” минулої зими.

Наприкінці січня цього року Трамп після розмови з Путіним оголосив про тижневу паузу в ударах через люті морози. Це підтвердили в Кремлі, а Київ висловив готовність до дзеркальних дій.

Утім, домовленості протрималися лише кілька днів: РФ продовжувала точкові атаки 30 та 31 січня, а вже в ніч на 3 лютого завдала нового масованого удару рекордною кількістю балістичних ракет і дронів.

У відповідь Зеленський прямо звинуватив Москву в порушенні обіцянки, зазначивши, що росіяни просто дочекалися найхолодніших днів, і це змусило Київ скоригувати роботу переговорної команди.

Трамп натомість стверджував, що “Путін дотримав свого слова”. Цей епізод виразно демонструє не лише ненадійність обіцянок Кремля, а й потенційну різницю у сприйнятті домовленостей між Києвом та Вашингтоном.

Як писало РБК-Україна, паузу в атаках Кремль використав зовсім не для пошуку дипломатичних рішень. Замаскувавши її під “жест доброї волі” на прохання Трампа, росіяни просто виграли час для накопичення ракет та дронів, аби завдати чергового масованого удару – і цим підняти ставки та посилити свої позиції перед черговим раундом переговорів.

Такий сценарій не варто відкидати і цього разу. Вже сьогодні зранку, всупереч заявам Трампа, Москва вдарила по українських АЗС, а Київ – Сизранському НПЗ.

Зрештою, рішення Путіна залежить не лише від об’єктивного стану справ, а й від того, яку картину він намалював у власній уяві. І питання в тому, наскільки ці дві реальності збігаються.

Питання – відповідь (FAQ):

– Чому Дональд Трамп закликає Україну припинити удари по російських НПЗ?

– Президент США прагне знизити вартість пального всередині країни, яка зросла через чергове загострення з Іраном в Ормузькій протоці. Високі ціни на бензин створюють суттєвий негативний фон для американських урядовців напередодні виборів до Конгресу в листопаді.

– Чи готова Україна погодитися на енергетичне перемир’я з РФ?

– Київ висловлює попередню готовність зупинити атаки, однак прагне розширити угоду на захист усієї цивільної та критичної інфраструктури. Обговорити детальні параметри домовленостей Володимир Зеленський планує під час поїздки на Генасамблею ООН у Нью-Йорку.

– Чи діяв подібний режим припинення ударів раніше і чим він закінчився?

– Наприкінці січня 2026 року сторони вже намагалися встановити тижневу паузу за ініціативи США. Утім, затишшя протрималося лише кілька днів, після чого РФ використала його для накопичення ракет і завдала масованого удару по Україні 3 лютого в пік морозів.

– Які ризики виникають для України у разі повторних домовленостей?

– Головне побоювання полягає в тому, що Кремль знову використає припинення вогню як тактичний маневр для накопичення озброєння та посилення власних позицій на переговорах. Крім того, зберігається суттєвий розрив у сприйнятті дій Росії між Києвом та Вашингтоном.

Джерело інформації: РБК Україна